Магазин наркотиков Октябрьск Кокаин Бошки Шишки ТГК APVP ГАШ Мефедрон

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Э, ребята! Привет со дна колодца наркотического веселья! Меня тут затянуло в небо, и я попалась в круговорот наркомании, что называется, по самые помидоры! И знаете, что? Я купила закладки, устроила грандиозную вечеринку в своей душе и даже бахнулась так, что словами не описать!

Итак, вот история, как я купила метадон и пошла в церковь танцевать на алтаре. Круто, да? Все началось с того, что я поняла, что мне нужна новая энергия, новый вайб в жизни. В моем мире это просто способ уйти от реальности и отдохнуть от этой суматохи.

Приключение началось с того, что мой друг Вася, настоящий дед по наркотикам, предложил мне попробовать новое удовольствие — закладки. Сразу же сказал, что это не для слабонервных и предупредил, что только настоящие ковбои смогут пойти по этому пути.

Ах, это были закладки… Бензолка кодеин, циклодолить, весь этот коктейль психоактивных веществ. Я проглотила эти маленькие штуки и мне показалось, что мир внезапно изменился. Я окунулась в безумную сказку, где цвета стали ярче, звуки громче, а всё вокруг — просто чудо!

И тут я решила, что такой вау-эффект нужно где-то проявить. Мне в голову пришла идея пойти в церковь и танцевать на алтаре. Ведь где еще можно получить столько эмоций, сколько в церкви? Правда, Вася жутко заколебался и предупредил меня, что там могут быть серьезные последствия. Но я настояла и побежала на алтарь.

Там я себя чувствовала великолепно! Рухнула на колени, развернула файер и начала танцевать в ритме своего сердца. Люди смотрели на меня в шоке, но я была счастлива, ведь это был настоящий экстаз! Я болтанулась и крутилась на алтаре, словно безумная фея в сказке.

Потом я поняла, что нужно было сделать еще одну великую вещь – устроить шоу с мескалином и мефкой. Ведь зачем нам скучный повседневный мир, когда можно ощутить ту же адреналиновую суматоху, только в приятной форме? И я решила пойти на этот шаг.

Мне удалось найти несколько друзей, которые разделяли мою страсть к наркотикам. Мы собрались в старом заброшенном доме, где никто не мог нам помешать. Там мы устроили настоящую тусовку, на которой не было ни границ, ни правил.

И тут началось самое интересное. Я пробовала все, что только можно! Мефка и мескалин, а после - циклодол. Каждый наркотик приносил новую порцию эйфории и ощущение полета. Мы крутились под дымовые завесы, словно в безумном сне.

Но, к сожалению, все хорошее развеялось как дымок. Вскоре я поняла, что такой образ жизни — это страшно не долго. Наркотики стали контролировать меня, а не я их. Я стала мечтать о сумасшедших переживаниях, с которыми невозможно было сравнить ничего в мире. Но каждый раз цена за это удовольствие была все выше.

А потом случилось нечто, что я не могла простить себе. Я потеряла своего лучшего друга. Он ушел наркоманию и оставил меня одну. Мой мир рухнул, и я поняла, что так дальше не может быть.

Теперь я сидела в церкви, смотрела на алтарь, на котором когда-то танцевала. Меня охватывала грусть и ностальгия. Но я сделала свой выбор, и я была готова стать частью новой реальности.

И, знаете что? Через некоторое время я поняла, что в жизни есть так много других вайбов, которые настолько круты, что совсем не нужны наркотики. Ведь наркомания — это череда иллюзий, а настоящая жизнь полна настоящих чудес и эмоций!

Итог:

Плюсы:	Масса новых ощущений и приключений.
Минусы:	Потеря контроля, зависимость и угроза для здоровья и жизни.

Всем, кто сейчас плывет по этим темным водам, я хочу сказать одно – не упускайте возможность реального вайба, открывайтеся для настоящих эмоций и не забывайте, что жизнь дает нам так много прекрасного!

Так что, ребята, выше неба и дальше реальности! Держитесь и не бросайте себя в объятия дьявола наркотиков. Вам же нужно ценить свою жизнь и достойно использовать все ее возможности! Ведь настоящие чудеса происходят именно здесь и сейчас!